Європейське керівництво висловлює глибоку стурбованість щодо перспектив стабільного та довготривалого припинення вогню у конфлікті з Росією. Відкидаючи вимоги Москви скасувати західні санкції в обмін на перемир'я у Чорному морі, європейські політики демонструють намір зберегти власну позицію у переговорному процесі, який ініціював Вашингтон.
Як повідомляє The Washington Post, у той час, як президент Дональд Трамп намагається домовитися з РФ про завершення війни в Україні, Європа прагне утримати свій вплив на ситуацію. Варто зазначити, що ключові російські вимоги — насамперед зняття санкцій та припинення військової підтримки України — неможливо реалізувати без європейської згоди.
"Зараз не час для скасування санкцій", — наголосив президент Франції Еммануель Макрон після зустрічі з приблизно тридцятьма світовими лідерами у Парижі. За його словами, санкційний режим може бути переглянутий лише тоді, коли "мир буде чітко встановлено".
Європейські дипломати звинувачують президента Путіна у навмисному затягуванні переговорів про припинення вогню з метою отримання поступок та поглиблення розколу між Європою та адміністрацією Трампа. Високопоставлений європейський чиновник, який побажав залишитися анонімним, підкреслив, що більшість його колег не вірить у можливість досягнення тривалого перемир'я у короткостроковій перспективі.
Європейський Союз контролює санкції, які Росія прагне зняти, включно з виключенням із системи SWIFT. Ці обмеження переглядаються кожні півроку і потребують одностайної підтримки всіх 27 країн-членів для продовження. Хоча Угорщина регулярно погрожує заблокувати їх продовження, європейські держави поки що зберігають єдність у цьому питанні.
Як зауважив один з європейських високопосадовців, якщо Кремль бажає обговорювати санкції, "їм доведеться вести діалог з нами". Однак існують побоювання, що європейські країни можуть опинитися під тиском, якщо команда Трампа виявить готовність поступитися у питанні санкцій.
Паралельно з дипломатичними зусиллями Франція та Велика Британія розробляють плани щодо розміщення "коаліції бажаючих" для захисту українських міст та стратегічних об'єктів віддалених від лінії фронту. Планується відправлення військової місії до України для оцінки потреб та можливого розташування таких сил.
Європейська увага також звертається до повітряних та морських можливостей, оскільки військові експерти вказують на обмеження наземного контингенту. Інші європейські держави пропонують допомогу у патрулюванні повітряного простору України та акваторії Чорного моря.
Представниця МЗС Росії Марія Захарова вже встигла попередити, що французько-британські плани "можуть призвести до прямого зіткнення" з НАТО. Однак Макрон та британський прем'єр-міністр Кір Стармер наполягають, що Росія не має права накладати вето на європейські рішення щодо підтримки України.
Французький президент запевнив, що розміщення військ в Україні не послабить оборонні спроможності у Східній Європі, де країни поблизу російських кордонів висловлюють занепокоєння щодо можливого розтягування власних сил оборони. Деякі держави, зокрема Польща, вже висловили готовність надати логістичну підтримку замість відправлення власних військових контингентів.
Європейські офіційні особи визнають, що питання пом'якшення санкцій буде частиною майбутніх переговорів, проте наполягають на чіткій послідовності дій: спочатку має бути встановлене тимчасове припинення вогню, і лише потім можна переходити до обговорення санкційної політики.