Нове масштабне дослідження, опубліковане в авторитетному журналі Middle East Quarterly, викриває системні маніпуляції з даними про жертви у війні в Газі та безпрецедентну упередженість світових медіа при висвітленні конфлікту.

Згідно з дослідженням, опублікованим Товариством Генрі Джексона, Міністерство охорони здоров'я (МОЗ) Гази, яке безпосередньо контролюється ХАМАСом, використовує цілий арсенал маніпулятивних практик для викривлення даних про загиблих. Серед них — систематична перекласифікація бойовиків як цивільних осіб, включення до статистики жертв людей, які померли природною смертю від таких хвороб як рак, а також навмисне внесення помилок у демографічні дані для створення ефекту "вибіркового насильства".

"Ми виявили численні випадки, коли чоловіків записували як жінок і навпаки. Дорослих часто неправильно класифікували як дітей — були задокументовані випадки, коли людей 20-30 років записували як немовлят або малолітніх дітей. На конкретних прикладах ми бачили, як 31-річних чоловіків вносили до списків жертв як немовлят", — зазначається у звіті.

Аналітики також звертають увагу на статистично неймовірні коливання у пропорціях жертв. На певні дати спостерігалося непропорційне та статистично малоймовірне зростання відсотка дітей та жінок серед зареєстрованих загиблих. Ці дані суперечать незалежним аналізам власних цифр ХАМАСу, які показують, що більшість жертв складають чоловіки бойового віку (15-45 років).

"Такі демографічні дані є типовими для військових конфліктів, де більшість загиблих — це комбатанти, а не цивільні. Навіть недавній звіт у The Lancet підтверджує непропорційно високу кількість загиблих чоловіків бойового віку, що відповідає демографічному профілю комбатантів. Проте ХАМАС наполегливо створює протилежне враження", — пояснюють автори дослідження.

Дослідники також виявили, що до списків жертв конфлікту включали людей, які загинули від внутрішнього насильства ХАМАСу або від ракет цієї організації, що не влучили в ціль.

ХАМАС інтегрує свою військову інфраструктуру в цивільні об'єкти, використовуючи школи, мечеті, лікарні та житлові райони для військових цілей. Це порушує основні принципи Закону про збройні конфлікти (LOAC), який вимагає чіткого розмежування між військовими та невійськовими цілями.

"З моменту захоплення контролю над Газою у 2006 році ХАМАС будує розгалужену мережу тунелів під житловими кварталами, систематично зберігає зброю в цивільних будівлях, включаючи школи та місця поклоніння, та використовує цивільний одяг для своїх бойовиків, щоб розмити межу між комбатантами і некомбатантами", — стверджують автори. "Ця комплексна тактика має подвійну мету: захистити власні військові активи і спровокувати жертви серед цивільного населення для отримання пропагандистської переваги на міжнародній арені".

Особливу увагу дослідники приділили аналізу висвітлення конфлікту провідними світовими ЗМІ. Дослідницька група Fifty Global, підтримувана Міжнародним інститутом соціальних і правових досліджень, провела масштабне дослідження з використанням методологій розвідки з відкритих джерел (OSINT). Вони проаналізували 1378 статей від восьми великих новинних агентств, включаючи CNN, BBC, Washington Post, New York Times, The Guardian, ABC (Австралія), Reuters і Associated Press. Ці ЗМІ були відібрані на основі їхньої репутації, надійності, орієнтації на масовий ринок та глобальних мандатів на висвітлення подій.

Результати аналізу шокують:
- Лише 3% публікацій згадували про наявність бойовиків серед загиблих, незважаючи на те, що ЦАХАЛ звітує про ліквідацію понад 17,000 бойовиків ХАМАСу
- Тільки 15% видань зазначали, що МОЗ Гази не розрізняє цивільних і комбатантів у своїх звітах
- New York Times (0%) жодного разу не згадав цифри втрат серед бойовиків
- CNN і The Guardian зробили це лише в 1% своїх публікацій
- Найчастіше зазначали, що ХАМАС не розрізняє комбатантів і цивільних у своїх звітах, Washington Post (43%) та Associated Press (41%)
- Найрідше це робили BBC (1%), Reuters (2%) і CNN (4%).

Дослідники також знайшли конкретні приклади помилкових тверджень у впливових ЗМІ. Наприклад, у квітні 2024 року Фарід Закарія заявив на CNN, що ціна війни становить "35 000 загиблих цивільних осіб", помилково представляючи загальну кількість жертв, включаючи тисячі бойовиків, як смерті виключно цивільних осіб. Аудиторія цього випуску на YouTube перевищила 17 мільйонів глядачів.

"Систематичне виключення інформації про комбатантів створює радикально оманливий наратив, який непропорційно зображує дії Ізраїлю як спрямовані виключно проти цивільного населення, а не проти терористичної організації", — підкреслюють автори.

Дослідження також виявило разючу невідповідність у тому, як журналісти оцінюють достовірність різних джерел інформації. Дані ХАМАСу піддавалися сумніву лише в 1% публікацій, тоді як ізраїльські дані представлялися як ненадійні майже у 50% випадків, коли вони взагалі згадувалися (що було рідко).

Популярні новини зараз

Час міняти долари: українцям пояснили, куди краще вкладати гроші

Частини українців нарахують нову мінімальну пенсію після певного віку

З 1 травня бензин змішають із біоетанолом: що відчують водії

На власників котлів чекають проблеми: українцям доведеться перейти на інше опалення

Показати ще

"Це систематична упередженість, яка не може бути пояснена звичайними журналістськими помилками",— зазначають дослідники. "Ми спостерігаємо феномен, який в теорії медіа-фреймінгу називається створенням "авторитетної версії реальності", коли одна інтерпретація подій стає домінуючою, навіть якщо вона не відображає повну картину".

Більше того, близько 20% усіх публікацій цитували цифри ХАМАСу без жодного посилання на джерело, представляючи їх як загальновідомий факт. The Guardian виявився лідером у цій практиці — 43% його повідомлень не містили посилань на джерело даних. На середніх позиціях опинилися CNN (17%), Associated Press (20%) і New York Times (20%).

Дослідники зазначають, що цифри ХАМАСу "ще не перевірені ООН" і не мають незалежної верифікації, що навіть зазначено у відмові на веб-сайті Управління ООН з координації гуманітарних справ (OCHA). Попри це, міжнародні організації часто використовують ці дані як достовірні.

"Факт, що ЗМІ так некритично сприймають дані організації, визнаної терористичною у багатьох країнах, викликає серйозне занепокоєння щодо журналістських стандартів", — стверджують автори. "Ця ситуація ускладнюється використанням терміну 'Міністерство охорони здоров'я', що надає ХАМАСу легітимності в очах західної аудиторії, а також хибним уявленням, що дані цієї організації були точними у минулих конфліктах".

Всупереч поширеному наративу у ЗМІ, дослідження показує, що Ізраїль досяг одного з найнижчих співвідношень цивільних до комбатантів серед жертв у сучасних конфліктах, особливо враховуючи складність ведення бойових дій у густонаселених міських районах проти противника, який навмисно використовує цивільне населення як щит.

За даними ЦАХАЛу та аналізу даних ХАМАСу, співвідношення цивільних до комбатантів серед жертв у Газі становить приблизно 1,4 до 1. Це означає, що на кожні 10 загиблих бойовиків припадає близько 14 цивільних жертв.

Для порівняння, згідно з дослідженням Адама Робертса від 2009 року:
- Під час Боснійської війни (1991-1995) цей показник становив приблизно 2 до 3
- В Іракській війні (з 2003 року) оцінки коливалися від 5:1 до 3:1 (від 5 до 3 цивільних на кожного комбатанта)
- У багатьох інших сучасних конфліктах це співвідношення значно вище.

"Враховуючи, що ЦАХАЛ веде бойові дії проти противника, який навмисно розташовує свою військову інфраструктуру серед цивільного населення, ці цифри демонструють значні зусилля Ізраїлю щодо мінімізації цивільних жертв", — зазначають автори дослідження.

На час написання звіту, ЦАХАЛ повідомив про 400 власних солдатів, загиблих у бою, та понад 2500 поранених, що додатково підтверджує факт активних бойових дій між озброєними комбатантами обох сторін, а не одностороннє насильство проти цивільного населення, як часто зображується у ЗМІ.

Автори дослідження наголошують, що викривлена статистика жертв має прямий і далекосяжний вплив на міжнародну політику, юридичні процеси та громадську думку. Дані про жертви конфлікту — це не просто статистика, а критичний елемент ширшої інформаційної війни.

"Цифри жертв впливають на легітимність і стабільність режимів, результати і тривалість війн, і навіть на умови капітуляції", — зазначають автори, посилаючись на академічні дослідження.

Як конкретний приклад дослідники наводять позов Південної Африки проти Ізраїлю в Міжнародному суді, який спирався на загальні цифри жертв від ХАМАСу без розрізнення цивільних і комбатантів, що суттєво вплинуло на сприйняття справи. Аналогічно, рух "Бойкот, Відчуження та Санкції" (BDS) використовує загальні цифри жертв у вступній частині листів, які надсилаються до університетів та організацій із закликом припинити співпрацю з Ізраїлем.

"У демократичних суспільствах громадська думка відіграє критичну роль у формуванні зовнішньої політики", — підкреслюють дослідники. "Віддаючи перевагу неперевіреним цифрам від ХАМАСу і одночасно ігноруючи ізраїльські дані, ЗМІ сприяють дисбалансу в політичних дебатах і потенційно помилковим міжнародним втручанням".

Дослідники цитують Метта Еванса, який зазначає: "Ступінь емпатії у медіа-фреймінгу є ключовим для розуміння та думки громадськості і політиків щодо різних конфліктів. Таке обрамлення вплинуло на осіб, які приймають рішення, прямо і опосередковано через свій вплив на громадську думку".

Дослідники також виявили ширший патерн у висвітленні конфлікту, який вони називають "тунельним баченням" — тенденцію журналістів як колективу приймати схожі ставлення та перспективи щодо подій, які вони висвітлюють.

"У таких конфліктах, як арабо-ізраїльський, цей домінуючий наратив часто надмірно спрощує складнощі, зображуючи одну сторону виключно як агресора, а іншу — виключно як жертву", — пояснюють автори. "В результаті історичні, контекстуальні та двосторонні нюанси часто ігноруються, що призводить до спотвореного зображення подій".