У перші роки російського вторгнення Україна здебільшого покладалася на західне озброєння, проте наразі власна оборонна промисловість країни демонструє вражаюче зростання.
Як повідомляє The Wall Street Journal, за три роки війни вартість зброї, яку може виробляти українська оборонна промисловість, зросла з $1 мільярда у 2022 році до $35 мільярдів, навіть попри регулярні російські ракетні обстріли українських підприємств.
Згідно з інформацією WSJ, розвиток власної оборонної промисловості стає критично важливим для України, особливо враховуючи непевність щодо подальшої підтримки з боку США. Чим більше власного озброєння Україна зможе виробляти, тим менш вразливою вона буде до коливань міжнародної політики та можливих перебоїв у транскордонних ланцюгах поставок. Українська влада також розглядає оборонну промисловість як перспективне джерело доходів для відновлення економіки після війни та шлях до глибшої інтеграції із західними партнерами.
Президент Володимир Зеленський заявляє, що понад 40% зброї, яка використовується на лінії фронту проти російських військ, наразі виробляється в Україні. Для окремих видів обладнання, зокрема безпілотників, наземних безпілотних систем та засобів радіоелектронної боротьби, цей показник наближається до 100%.
Крім того, українські виробники нарощують випуск традиційних видів озброєнь, таких як артилерійські системи, бронетехніка, міни та боєприпаси різних калібрів.
"У західних країнах більша конкуренція за найкращих випускників спеціальностей комп'ютерних наук або ІТ-спеціалістів. В Україні багато найкращих талантів пішли в оборонну сферу", – відзначає науковий співробітник Інституту зовнішньополітичних досліджень Роб Лі.
Попри значні успіхи, Україна все ще не може самостійно забезпечити всі свої оборонні потреби. Країна не спроможна виробляти достатню кількість артилерійських боєприпасів або перехоплювачів протиповітряної оборони, необхідних для захисту від російських ракет. Окрім того, як зазначає видання, український бюджет перебуває в "напруженому стані", і цього року уряд зможе закупити менше половини того, що потенційно можуть виготовити оборонні підрядники.
Олександр Камишин, радник президента та колишній міністр з питань стратегічних галузей промисловості України, зазначив: "Боляче, коли ти не можеш виробляти і не маєш чим боротися. Вдвічі болючіше, коли ти можеш виробляти, але не можеш профінансувати закупівлі".
Для використання "вільних потужностей" української оборонної промисловості деякі західні партнери впроваджують так звану "данську модель" фінансування, коли замість постачання західних озброєнь вони надають кошти на закупівлю зброї безпосередньо в українських виробників. "Інвестування безпосередньо в ці компанії може бути найкращим використанням наявних коштів з точки зору досягнення впливу на полі бою", – вважає Роб Лі.
Експерти відзначають, що війна в Україні стала своєрідним випробувальним полігоном для багатьох видів озброєнь, які раніше не застосовувалися в бойових умовах, і надала країнам НАТО цінний практичний досвід. "Один з уроків цієї війни полягає в тому, що попит на кількість є дуже високим. Йдеться не лише про наявність складних систем, а й про те, чи достатньо у вас зброї, щоб витримати війну високої інтенсивності протягом року і більше без значного виснаження ваших збройних сил", – підсумував Лі.
Нагадаємо, Україна представила у Брюсселі нові технології.