Росія почала війну без лінії фронту на східному кордоні НАТО - ЗМІ

Гібридна війна Росії відкриває другий фронт на східному кордоні НАТО. Дестабілізуючі операції посилилися в регіоні Балтійського моря.

Як йдеться у матеріалі Bloomberg, 23 травня російські прикордонники здійснили провокацію в сутінках. Естонці зреагували, але зрозуміли, що це був гібридний акт агресії та сигнал країнам Балтії.

Цей інцидент було занесено у звіти як один із серії актів, спрямованих на спровокацію та дестабілізацію країн Балтії, які межують з РФ та Білоруссю. Ці епізоди, як правило, не дотягують до класичних атак, які могли б спровокувати колективну відповідь НАТО, але стали частішими після того, як Росія почала повномасштабну війну проти України.

Ця реальність все більше перетворює Балтійський регіон на другий фронт у конфлікті Заходу з Москвою, пише агентство.

"Росія зараз веде дві війни. Одна – це кінетична, звичайна війна в Україні. Інша – це гібридна війна в Європі та на Заході з метою вплинути на тон публічного дискурсу або якимось чином похитнути наше відчуття безпеки", - заявив президент Фінляндії Александер Стубб на зовнішньополітичному форумі в Гельсінкі 14 червня.

Відправлення груп мігрантів на штурм кордонів; глушіння сигналів GPS; вербування злочинців для дрібних диверсій - частина розширюваного репертуару дій росіян щодо країн Балтії, а також Фінляндії. Кожна нація має неспокійну історію відносин з Москвою, і всі зараз є членами НАТО.

Вони відповіли планами зміцнення та модернізації східного кордону за рахунок загальних 3,5 мільярдів доларів і попросили включити гібридні атаки до порядку денного на саміті НАТО у Вашингтоні наступного місяця. В РФ відмовилися коментувати свої гібридні атаки.

Лише за останні кілька місяців Фінляндія та Швеція зазнали порушень повітряного простору, кільком комерційним літакам не вдалося приземлитися в невеликих аеропортах через перешкоди глобальній системі позиціонування, а Польща затримала агентів РФ за ймовірні диверсійні дії.

Російський кордон у Нарві вже давно є точкою спалаху напруженості з Естонією. Цього року Москва обмежила рух по прикордонному мосту лише для пішоходів. Естонія спостерігає за територією на предмет активності безпілотників і розмістила знаки, які попереджають мандрівників про спроби вербування російської розвідки.

З Москвою традиційно погоджено розташування навігаційних знаків на річці, щоб рибальські та прогулянкові човни випадково не зайшли на територію Росії, але з 2023 року Росія не давала згоди та не погоджувалася з розташуванням приблизно половини із 250 буїв. Естонія вимагала повернути зняті знаки та заявила, що продовжить установку нових, якщо Росія не надасть доказів того, що розташування судноплавного шляху змінилося.

Фінляндія, Естонія, Латвія, Литва та Польща мають спільний кордон з Росією, який простягається на понад 2300 кілометрів; додайте 1250 кілометрів, спільних з Білоруссю. Це довше, ніж кордон США та Мексики.

З часів холодної війни 100-кілометровий коридор, що розділяє Польщу та Литву, відомий як Сувалкський коридор, вважався стратегічною перешкодою в будь-якому сценарії конфлікту. Затиснута між Білоруссю та озброєним до зубів російським ексклавом Калінінградом, ця територія, якщо її розділити, перекриє наземний доступ країн Балтії до решти Європи.

Цю вразливість використовували, щоб дратувати Литву. У березні білоруський диктатор Олександр Лукашенко оприлюднив план захоплення Сувалкського коридору.

На думку міністра закордонних справ Литви Габріеліуса Ландсбергіса , це не свідчить про неминучу військову активність, а про те, що Росія "намагається поширити страх, невизначеність і сумніви щодо своїх намірів у Балтійському морі".

Країни найближчого західного сусідства з Росією протягом тривалого часу були одними з найбільш агресивних, коли оцінювали наміри Москви. Вони відреагували на війну в Україні, підвищивши оборонні бюджети значно вище цільового показника НАТО у 2% ВВП і зробили кроки до призову.

Кремль намагався вербувати російськомовні меншини в Естонії та Латвії, щоб посіяти внутрішні розбіжності, здебільшого безуспішно. Тоді як у Польщі основна увага була зосереджена на розпалюванні напруженості між місцевими жителями та великою кількістю українців, які шукали притулку від війни.

Європейські сусіди Росії від Норвегії до Польщі розглядають можливість створення "стіни безпілотників" для боротьби з російськими безпілотниками спостереження, відстеження міграції та перешкоджання контрабанді. Латвія та Литва планують інвестувати в "армію безпілотників" цього року в рамках зусиль щодо збільшення виробництва місцевої оборонної промисловості, причому остання тепер пропонує громадськості курси з керування безпілотниками, як і навчання водінню.

Країни на передовій лінії скаржаться, що з такою кількістю інвестицій скаржаться, що їм не доводиться самостійно нести цей тягар.

"Ми робимо роботу за всіх інших. Це має бути питання Європейського Союзу", - заявив міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна.

Згідно зі звітом Європейського центру передового досвіду з протидії гібридним загрозам у Гельсінкі від 30 травня, прагнучи послабити Європу та дестабілізувати її зсередини, Росія активніше, ніж будь-коли, занурюється в свій інструментарій гібридних операцій. Хоча широкомасштабне видворення агентів російської розвідки з усього регіону перешкоджає її здатності здійснювати такі атаки, офіційні особи визнають, що вони, як правило, на крок відстають від того, що придумує Москва.

Це робить гібридну загрозу з боку Росії повсюдною, за словами міністра закордонних справ Фінляндії Еліни Валтонен.

"У цьому немає лінії фронту. Вся Європа зараз у стані війни", - сказала вона.

Джерело: УНІАН