Путін змінив ядерну доктрину РФ: що це означає для України та світу

Російський диктатор Володимир Путін оголосив про зміни у ядерній доктрині РФ, що викликало широкий резонанс серед міжнародних експертів. Нова редакція документа "Основи державної політики у галузі ядерного стримування" суттєво розширює перелік підстав для застосування ядерної зброї.

Про це йдеться у статті ВВС Україна.

25 вересня на засіданні Постійної наради Ради безпеки РФ російський президент анонсував внесення двох ключових положень до оновленої доктрини:

• Згідно з першим положенням, будь-яка агресія проти Росії з боку неядерної держави за участю або підтримкою ядерної держави розглядатиметься як спільний напад на Російську Федерацію.
• Друге положення передбачає можливість застосування ядерної зброї при отриманні достовірної інформації про масований старт засобів повітряно-космічного нападу та перетинання ними російського державного кордону. Це включає літаки стратегічної та тактичної авіації, крилаті ракети, безпілотники, гіперзвукові та інші літальні апарати.

Експерти зазначають, що ці зміни є реакцією на дискусію щодо можливого дозволу Україні застосовувати західні ракети для ударів углиб території Росії. На озброєнні ЗСУ стоять американські балістичні ракети MGM-140 ATACMS та британо-французькі крилаті Storm Shadow/SCALP з дальністю 300 та 250 кілометрів відповідно.

Україна домагається дозволу на застосування цих ракет для ударів углиб російської території, але поки що може використовувати їх лише в межах своїх державних кордонів на окупованих територіях.

Максим Старчак із Центру міжнародної та оборонної політики Університету Квінс вважає, що нові положення уточнюють умови використання ядерної зброї, але причини її застосування не змінюються. На його думку, це, як і раніше, загроза існуванню держави та загроза ядерній зброї.

Павло Подвиг, керівник проекту "Ядерне озброєння Росії", зазначає, що доктрина, що діє, накладала такі обмеження на застосування ядерної зброї, які вирішили послабити. Він вважає, що загальна декларація намірів у галузі ядерної стримування не змінилася, але нові формулювання дозволяють гнучкіше інтерпретувати ситуації, які можуть призвести до застосування ядерної зброї.

Важливо відзначити історичний контекст: публікація "Основ державної політики у галузі ядерного стримування" у 2020 році спочатку сприймалася як крок до більшої прозорості у питаннях стратегічного ядерного стримування. Нинішні зміни відбуваються в зовсім іншій геополітичній обстановці, на тлі війни, що триває в Україні, і призупинення Росією участі в договорі про стратегічні наступальні озброєння (СНО-III) у лютому 2023 року.

З початку вторгнення в Україну Володимир Путін неодноразово згадував ядерну зброю у своїй публічній риториці. 27 лютого 2022 року на його наказ стратегічні ядерні сили Росії були приведені "в режим особливого бойового чергування". 2023 року Путін розпорядився розмістити тактичну ядерну зброю на території Білорусі. Наприкінці травня 2024 року Росія провела навчання із тактичною ядерною зброєю.

Реакція міжнародного співтовариства на ядерну риторику Росії еволюціонувала згодом. Якщо спочатку кожна заява викликала серйозне занепокоєння, то поступово ставлення стало більш стриманим. Директор ЦРУ Вільям Бернс 7 вересня визнав, що наприкінці 2022 року був момент реального ризику застосування Росією тактичної ядерної зброї, але зараз він вважає, що не варто відчувати "непотрібного страху" з цього приводу.

Зміна ядерної доктрини відбувається і натомість технічних проблем у розвитку російського стратегічного ядерного арсеналу. За кілька днів до заяви Путіна на російському військовому космодромі Плесецьк стався інцидент, ймовірно, пов'язаний з невдалим випробуванням міжконтинентальної балістичної ракети "Сармат". Судячи з супутникових знімків та інших даних, на майданчику, де зазвичай зазнавали "Сармат", стався сильний вибух, який, ймовірно, зруйнував пускову шахту ракети.

"Сармат" — це нова російська міжконтинентальна рідинна рідина, яка повинна нести до 10 тонн ядерних блоків, що значно більше, ніж інші ракети. Вона була прийнята на озброєння та поставлена ​​на бойове чергування після лише одного успішного випробування, що є безпрецедентним випадком. Експерти вважають, що цей виріб ще вкрай далекий від бойової готовності.

Особливе занепокоєння викликає вплив нової доктрини на ситуацію в Україні. З огляду на те, що Росія оголосила кілька українських областей своєю територією, постає питання, як інтерпретуватиметься застосування Україною західної зброї на цих територіях. Тарас Чмут, відомий український експерт та керівник фонду "Повернися живим", висловив побоювання, що Росія може вдатися до тактичного ядерного удару у разі, якщо опиниться на межі поразки.

Експерти закликають не перебільшувати значення змін у ядерній доктрині Росії, а й не ігнорувати потенційних ризиків. При цьому наголошується, що будь-яке застосування ядерної зброї було б грубим порушенням міжнародного права та викликало б безпрецедентну реакцію світової спільноти.

Раніше ЄС відреагував на нові ядерні погрози РФ.