Україна активізує зусилля щодо конфіскації заморожених російських активів, покладаючи особливі надії на новопризначеного президента США Дональда Трампа у питанні подолання європейського спротиву. Йдеться про майже 300 мільярдів доларів активів російського Центрального банку, які були заморожені після повномасштабного вторгнення Росії в 2022 році та зберігаються переважно в європейських країнах.
За інформацією The Washington Post, повернення Трампа до влади, з його фокусом на завершенні війни, надало нового імпульсу дискусіям щодо можливої конфіскації. Проте ключові європейські держави, зокрема Німеччина та Франція, досі виступають проти такого кроку, побоюючись підриву довіри до своїх фінансових систем.
Водночас європейські посадовці не виключають зміни своєї позиції за певних обставин, наприклад, у разі виникнення труднощів із новим фінансуванням для України або якщо ці активи можуть відіграти роль у майбутніх мирних переговорах.
"Трамп має силу змінити позицію більш скептично налаштованих країн. Більше, ніж будь-який інший лідер у світі, вони знають, що він не жартує, що це не просто порожні слова", - наголосила Ірина Мудра, заступниця керівника Офісу Президента України.
Українські урядовці, хоч і не мають чіткого розуміння позиції майбутньої адміністрації Трампа щодо конфіскації, все ж зберігають оптимізм. Один з українських чиновників, який побажав залишитися анонімним, влучно зауважив: "Для того, хто намагається отримати Гренландію, це не така вже й велика проблема".
Підтримку ідеї конфіскації вже висловили деякі представники попередньої адміністрації США та впливові європейські політики, серед яких глава зовнішньополітичного відомства ЄС Кая Каллас.