Європейські лідери продовжують стикатися з труднощами у виділенні реальної військової допомоги Україні та модернізації власних армій, попри численні заяви про необхідність посилення обороноздатності.
Як повідомляє Gazeta.ua, західні медіа звертають увагу на затягування ухвалення рішень та обережність у використанні заморожених російських активів, які, за загальним розумінням, мають стати основним джерелом для фінансування оборони України та її відбудови після війни.
Європарламент минулого тижня підтримав резолюцію про конфіскацію активів Центробанку РФ для "оборони та реконструкції України", однак юридичні механізми залишаються невизначеними. Члени ЄС досі дискутують, чи не створить арешт російських коштів небезпечного прецеденту для майбутніх інвестицій у регіон.
Як зауважують аналітики, зволікання Європи частково пояснюється браком історичних прикладів таких дій та побоюваннями втратити імідж правового простору.
Французькі депутати ухвалили резолюцію із закликом до уряду використати активи РФ не лише для забезпечення кредитів, як це відбувається зараз, а й напряму для підтримки України. Проте уряд Франції, як і низка інших європейських країн, поки обережно ставиться до такого кроку. Схожі дії вже запроваджені у США та Канаді.
Тим часом у Брюсселі лідери ЄС намагаються погодити план нової оборонної позики на суму 150 млрд євро для інвестицій у виробництво озброєнь в межах Євросоюзу. Проте не всі країни готові підтримати цю ініціативу. Наприклад, Іспанія наполягає на розширенні визначення "захисту", аби використовувати кошти не лише для оборони, а й для боротьби з міграційною кризою.
Ситуацію ускладнює і дипломатичний глухий кут у стосунках США, ЄС та України. Після заяв Дональда Трампа про готовність Путіна припинити війну, європейські лідери наполягають, що не повинно бути розмов "про Україну без України", однак фактично виключені з переговорів. США і Україна погодили короткострокове перемир'я, яке зрештою зірвалось через відмову Москви. Путін висунув умови, які Київ і Захід вважають неприйнятними, і після розмов з Трампом активізував ракетно-дронові удари по українських містах.
На тлі цих подій США поступово знижують свою участь у міжнародних групах, що моніторять дотримання санкцій проти РФ. Вашингтон майже не бере участі в робочих групах, що займаються обмеженням доступу Москви до технологій для виробництва зброї та контролем за цінами на російську нафту.
Хоча Трамп і заявляв про готовність посилити санкції, якщо Росія не погодиться на перемовини, європейські лідери не бачать підготовки Кремля до серйозних переговорів. Одночасно президент Франції Еммануель Макрон намагається створити "коаліцію добровольців", яка в перспективі могла би сформувати миротворчі сили в Україні, але конкретних рішень поки немає.
Ключова дилема для Європи полягає у тому, чи зможуть країни ЄС конфіскувати російські активи до укладення мирного договору. Більшість експертів сходяться на думці, що сама Москва ніколи добровільно не виплатить репарацій. Тому майбутнє фінансування оборони України та компенсацій за руйнування безпосередньо залежить від рішучості Європи розблокувати російські активи вже зараз.