Ландшафт зруйнованого Вовчанська диктує особливості ведення бойових дій - російські штурмовики ховаються в залишках міцних будівель, що робить артилерію менш ефективною порівняно з відкритою місцевістю.
Про це в ефірі Армія TV розповів Олекса, офіцер 34-го окремого батальйону "Вовкодави" 57-ї окремої мотопіхотної бригади.
За словами офіцера, від Вовчанська залишилися практично суцільні руїни - уламки цегли, бетону та армованого бетону. Це дуже міцні конструкції, і вибити артилерією звідти окупантів доволі складно.
"Таким чином вибиваємо окупантів з їхніх нірок. Тому що пробити таку товщу бетону плюс додаткові укріплення дуже проблематично і артилерія не настільки ефективна, напевно, як на інших напрямках. Тому працюємо тими засобами, які є для того, щоб досягти максимальної ефективності", - пояснив військовий.
Українські захисники змушені працювати більш точково - використовувати FPV-дрони та скидання боєприпасів.
Росіяни забиваються в "нори", коли намагаються штурмувати. Іноді застосовують тактику, яку використовували ще найманці "Вагнера" - коли з декількох напрямків біжать на одну точку, щоб розпорошити увагу оборонців.
Однак розміри ворожих штурмових груп поступово зменшуються. Якщо раніше на позиції йшли по 5-6 осіб, то зараз це лише 2-3 штурмовики.
"Якість особового складу противника доволі низька, і керувати групою 5-6 піхотинців - дуже важко. Вони губляться, вони повертають не туди, вони не вміють слухати радіо, вони в ньому не розбираються", - розповів Олекса.
Зараз дії противника зводяться до того, що два-три росіяни намагаються просунутися в бік українських позицій, затягнутися в якусь "нірку", закинути міну або гранату.
Ситуація у Вовчанську демонструє, як зруйнований міський ландшафт змінює характер бойових дій, змушуючи обидві сторони адаптувати тактику до нових умов ведення війни серед руїн.