Російське командування готується до нової хвилі масованих атак на Покровськ, про що свідчить повернення важкої техніки на цей напрямок після тривалої паузи.
Про ситуацію на передовій розповів командир підрозділу 25-ї окремої повітряно-десантної Січеславської бригади з позивним "Харків" в ефірі телемарафону.
Попри появу бронетехніки, основним інструментом російських атак залишається піхота – переважно недавно мобілізовані та контрактники з тюрем. Ефективність використання цього "людського ресурсу" вражає своїм цинізмом: середня тривалість життя російського піхотинця на цьому напрямку становить лише кілька тижнів.
"Ті, хто підписав контракт з тюрем – це такий особовий склад, який два тижні тому був десь за три тисячі кілометрів від Донецької області, а через два тижні вже загинув або потрапив у полон. Дуже різний склад. Багато підрозділів стояло за цей рік на нашому напрямку. Ми знищуємо і підготовлених, і непідготовлених", – констатував "Харків".
Окупанти знову оголосили про намір захопити Покровськ до Нового року, що в реаліях російської армії означає нову серію масованих атак з усіх напрямків з метою оточення міста. Така ж тактика застосовувалася минулої зими, з передбачуваними наслідками.
Командир поділився моторошною деталлю минулорічної зимової кампанії, яка ілюструє ставлення російського командування до власних солдатів.
"Під час минулорічної зимової операції по обороні підступів до Покровська особовий склад противника просто-напросто замерзав стоячи. Тобто йшов, ми його поранили, і потім бачили вже замерзлий труп, який просто стояв. Ми прозвали одного персонажа Лєнін, бо він був лисий. Він простояв всю зиму і простояв також частину весни", – розповів "Харків".
Повернення важкої техніки на Покровський напрямок після періоду переважно піхотних штурмів свідчить про підготовку до інтенсифікації наступальних дій. Українські захисники прогнозують, що найближчим часом тиск на цьому напрямку зросте, оскільки російське командування намагатиметься виконати самостійно встановлений дедлайн щодо захоплення Покровська до кінця року.
Проте досвід попередніх місяців показує, що навіть за умови масованого застосування "м'ясних штурмів" та важкої техніки, окупанти платять надзвичайно високу ціну за кожен метр просування, втрачаючи підрозділи один за одним.