Верховний Суд пояснив, чому не можна знімати розташування військових об'єктів

Касаційний кримінальний суд Верховного Суду залишив без змін вирок щодо особи, яка поширила у соцмережах відеозапис із розташуванням відділу Військової служби правопорядку ЗСУ. Суд підтвердив, що такі дії підпадають під кримінальну відповідальність за частиною 2 статті 114-2 Кримінального кодексу України.

За матеріалами справи, обвинувачена здійснила відеофіксацію розташування відділу Військової служби правопорядку, озвучуючи та вказуючи на місцевість, де знаходиться об'єкт. Цей відеозапис вона розмістила на особистому каналі YouTube, який має 12,7 тисячі підписників, а також у соціальній мережі TikTok.

Захист намагався оскаржити вирок, стверджуючи, що Військова служба правопорядку є правоохоронним органом, який спеціалізується на підтриманні внутрішнього порядку, а не військовим формуванням. Адвокати також наголошували, що військовослужбовці ВСП не беруть участі у бойових діях, тому в діях обвинуваченої немає складу злочину.

Однак Верховний Суд відхилив ці аргументи. У рішенні судді посилаються на лист Головного управління Військової служби правопорядку ЗСУ, згідно з яким ВСП є спеціальним правоохоронним формуванням у складі Збройних Сил України відповідно до профільного закону.

Суд встановив, що інформація про розташування відділу Військової служби правопорядку не підлягає розміщенню у відкритому доступі та не оприлюднювалася на офіційних вебпорталах Міністерства оборони України та Генерального штабу ЗСУ. Твердження захисту про загальновідомість місця розташування суперечить зібраним у справі доказам – у відкритих джерелах за вказаною адресою не міститься жодних даних про розташування цього військового формування.

Колегія суддів Касаційного кримінального суду наголосила, що саме відеозйомка розташування військового об'єкта, фіксування перебування в ньому або біля нього військових чи військової техніки може створити загрозу безпеці такого об'єкта.

"Підтвердження того, що об'єкт функціонує у штатному режимі, може створити загрозу через подальше поширення відповідної інформації, незалежно від способу – публікація в пресі, передання по радіо, телебаченню, через інтернет, соцмережі або інші засоби телекомунікаційного зв'язку", – зазначили у Верховному Суді.