У Міністерстві оборони США заявили про те, що Пекін швидше за прогнози нарощує свій арсенал ядерної зброї та "майже напевно" засвоює уроки з війни Росії в Україні щодо того, як може виглядати конфлікт навколо Тайваню.
Про це йдеться у звіті Пентагону про військову міць Китаю, пише АР.
Зазначається, що Китай, можливо, розробляє нову міжконтинентальну ракетну систему з використанням звичайних озброєнь, яка, у разі розміщення, дозволить Пекіну "погрожувати ударами по цілях у континентальній частині Сполучених Штатів, на Гаваях і Алясці", пише АР.
Звіт щодо Китаю опубліковано за місяць до очікуваної зустрічі між очільником Китаю Сі Цзіньпіном і президентом США Джо Байденом на полях саміту Азійсько-тихоокеанського економічного співробітництва наступного місяця в Сан-Франциско.
Щорічний звіт, який вимагає Конгрес, є одним зі способів вимірювання Пентагоном зростального військового потенціалу Китаю, який уряд США розглядає як ключову загрозу в регіоні та головну довгострокову проблему безпеці Америки.
Але після нападу ХАМАС на Ізраїль 7 жовтня США були змушені знову зосередитися на Близькому Сході, замість свого широко пропагованого повороту до Тихого океану для протидії зростанню Китаю. США поспішно відправляють зброю в Ізраїль, продовжуючи підтримувати та постачати боєприпаси Україні в її 20-місячній боротьбі з відсіч вторгненню Росії.
Стратегія національної оборони Пентагону сформована навколо того, що Китай залишається найбільшою проблемою для безпеки США, і що загроза з боку Пекіна визначатиме, як армія США буде оснащена та сформована на майбутнє.
Доповідь Пентагону базується на торішньому попередженні військових про те, що Китай нарощує свої ядерні сили набагато швидше, ніж передбачали офіційні особи США, підкреслюючи широке та прискорене нарощування військової потужності, покликане дозволити Пекіну зрівнятися або перевершити глобальну потужність США до середини століття.
Тогорічна доповідь попереджала, що Пекін швидко модернізує свої ядерні сили й має на шляху майже в чотири рази збільшити кількість боєголовок до 1500 штук до 2035 року. Сполучені Штати мають 3750 активних ядерних боєголовок.
У звіті за 2023 рік зазначено, що Пекін має намір розмістити понад 1000 ядерних боєголовок до 2030 року, продовжуючи швидку модернізацію, спрямовану на досягнення мети Сі Цзіньпіна щодо створення армії "світового класу" до 2049 року.
Після попередньої доповіді Китай звинуватив США у посиленні напруженості, а Пекін заявив, що досі дотримується політики "незастосування ядерної зброї першим". Пентагон не бачить жодних ознак того, що Китай відходить від цієї політики, але вважає, що можуть виникнути деякі обставини, за яких Китай може вважати, що вона не застосовується.
У доповіді говориться, що Китай посилює військовий, дипломатичний та економічний тиск не лише на Тайвань, але й на всіх своїх регіональних сусідів, щоб протистояти тому, що він вважає зусиллями США стримати його зростання. Тиск на Тайбей охоплює польоти балістичних ракет, посилення вторгнень військових літаків у зону міжнародної оборони та масштабні військові навчання в серпні минулого року, які оточили Тайвань.
Військові витрати Китаю у 2023 році зросли на 7,2% — до 1,58 трильйона юанів, або 216 мільярдів доларів, випереджаючи економічне зростання. Представники США кажуть, що фактична цифра може бути набагато вищою. Пекін заявляє, що проводить оборонну військову політику для захисту інтересів країни.
Росія вдарила по Кривому Розі: є постраждалі та руйнування
В ISW зафіксували високий рівень дезертирства окупантів
В Україні почали діяти нові правила купівлі валюти: як тепер обміняти долари
Українцям оприлюднили тариф на газ з 1 грудня: скільки коштуватиме один кубометр
У звіті також зазначається, що Китай посилив переслідування військових літаків США, які літають у міжнародному повітряному просторі в регіоні, і зафіксував понад 180 випадків, коли китайські літаки агресивно перехоплювали рейси американських військових.
У доповіді йдеться, що Пекін використовує те, чому він навчився з російсько-української війни. Китай працює над промисловою та економічною самостійністю після того, як побачив вплив західних санкцій проти Москви.
Вторгнення Росії в Україну "представило великий, несподіваний виклик" для Китаю, йдеться у звіті, змушуючи його оцінювати свої відносини та матеріальну підтримку Росії з "репутаційними чи економічними втратами", які він міг понести, що перешкоджало б його загальній меті піднятися як національна сила.
Джерело: Суспільне