Російське суспільство по-різному відреагувало на просування українських військ у Курській області Росії. Ця подія поглибила розкол між росіянами, що залишилися в країні, і тими, хто залишив Росію після початку конфлікту.
Про це у своїй статті для німецького видання Der Spiegel написав оглядач Михайло Зигарь.
У своєму матеріалі він наводить приклад тесту, який два з половиною роки тому вигадав його знайомий бізнесмен. Тест полягав у питанні: кого ви воліли б бачити - президента Володимира Путіна в Києві чи президента України Володимира Зеленського в Кремлі? Бізнесмен припиняв спілкування із тими, хто вибирав перший варіант.
Також у статті згадується футболіст Олександр Алієв, який став об'єктом критики російських пропагандистів. Алієв, який народився в Росії і жив у Курську, переїхав до Києва у віці 14 років і згодом виступав за збірну України. Нещодавно він опублікував відео зі зверненням до українських військових, що настає у Курській області.
"Я хочу попросити хлопців, які знаходяться на передовій, які наступають у Курській області: хлопці, найголовніше, щоб ви берегли себе, щоб ви йшли вперед, щоб ви вбивали цей бруд, щоб ви вбивали мирних жителів, як вони роблять з нашими жінками, з нашими безневинними дітьми", - сказав Алієв.
Футболіст Олександр Алєів став отримувати погрози з Росії pic.twitter.com/eTjdSyOKRR — Апостроф (@apostrophe_ua) August 30, 2024
Це викликало резонанс у російських ЗМІ. Там заявили, що відео стало підтвердженням, що в Україні нібито мешкають нацисти, навіть якщо вони "етнічні росіяни".
Що кажуть ті, хто залишився у РФ?
Зигарь зазначає, що реакція на події в Курській області варіюється в залежності від політичних поглядів та місцезнаходження росіян. Журналістка Ксенія Собчак, яка мешкає в Росії, заявила про необхідність підтримки країни в умовах бойових дій на її території, назвавши українську армію "ворогом". Ця позиція відображає поширену в Росії думку про необхідність "виграти війну, якщо вона почалася".
"Так, ви можете бути проти війни, але коли бойові дії йдуть на території Росії, у вас уже немає вибору: або ви на стороні своєї країни, або ні. Такі карти, і жодної співпраці — навіть журналістської — з українською армією бути не може. Це ворог. Все вирішилося на нашу користь — так.
Підтримали цю позицію не лише російські пропагандисти, а й "опозиціонери". Лев Шлосберг, представник опозиційної партії "Яблуко", виступив із критикою тих, хто радіє просуванню бойових дій на територію Росії. Він наголосив, що відповідальна опозиція має виступати проти уряду, але не проти народу своєї країни. Однак його позиція викликала критику з боку колег, які вважають, що вона продиктована страхом через перебування у Росії.
Що кажуть ті, хто виїхав із РФ?
Серед росіян, які залишили країну, переважає інша думка. Багато хто з них розглядає поразку Росії як необхідну умову для завершення конфлікту. Репер Noize MC відкрито висловив підтримку Україні, згадавши свого друга із Суджі – міста, захопленого українськими військами. Він закликав допомогти мирним жителям з обох боків конфлікту.
У Білорусі вважають, що Лукашенко може включитися у війну РФ проти України
Українцям підвищать зарплати на 4000 гривень: коли зростуть доходи
Українцям показали ціни на картоплю в супермаркетах та на ринках: де дорожче
Україна запровадила нові вікові ліміти для водіїв: хто не зможе сісти за кермо
"Війна - це лайно. Війни не повинно бути. Але поки агресору не дають по зубах, він не заспокоюється і не відступає, а значить, війна триває - ось у чому проблема. Тому: ТАК, я бажаю УКРАЇНІ перемоги. І я також працюю для цієї перемоги. Але це не заважає мені співчувати мирним жертвам із російської сторони", - заявив він.
Зигарь наголошує, що бажання поразки власній країні не нове. Воно має історичні прецеденти у російській культурі. Антон Чехов, наприклад, писав, що хотів поразки Російської імперії в російсько-японській війні 1905 року. Письменник Дмитро Мережковський та поет Зінаїда Гіппіус вважали, що Росія програє Першу світову війну. Олександр Герцен прославився в 1863 році фразою "Мені соромно бути російською", після придушення Російською імперією повстання в Польщі. А 1968 року, коли радянські танки придушили Празьку весну, Олександр Солженіцин заявив "Мені соромно бути радянським".
Ситуація також порушує етичні питання для незалежних російських журналістів, які мешкають за кордоном. Блогер Ростислав Мурсагулов, колишній пропагандист російського телебачення, який нині працює на Михайла Ходорковського, відвідав зайняті українськими військами райони Курської області.
"У мене змішані почуття, я нарешті в Росії, за якою так сумував", - каже він у своєму репортажі.
Його дії викликали критику навіть серед противників російського режиму, адже "одна справа - пояснювати громадськості правоту перемоги України, інша - вирушити на завойовані території".
Зигарь робить висновок, що дискусія про події в Курській області є найгострішою і найболючішою темою в Росії на даний момент. Вона відбиває початок усвідомлення російським суспільством можливості поразки у конфлікті. При цьому багато політиків і журналістів, які живуть за межами Росії, вважають за краще зберігати мовчання на цю тему, побоюючись втратити аудиторію всередині країни.
Раніше в НАТО зазначили, що Україна багато досягла в Курській операції.