Після трьох років спроб Росії окупувати та анексувати Україну, країна продовжує чинити запеклий опір. Росія зазнає понад 1500 втрат на день і лише повільно просувається вперед. Але українська армія також перебуває під величезним тиском.
Оскільки робляться перші кроки до переговорного рішення, життєво важливо підтримувати військову допомогу, пише старший науковий співробітник з питань сухопутних війн у Королівському об'єднаному інституті оборонних досліджень Джек Уотлінг в статті для The Guardian.
"Якщо Володимир Путін вважатиме, що може досягти своїх цілей силою, він буде вести переговори, але не припинить боротьбу", - наголосив експерт.
За оцінками аналітика, сьогоднішній російський підхід має три основні компоненти: піхота, планеруючі бомби та дрони від першої особи (FPV). Російська піхота постійно просувається малими групами, щоб загрожувати українським позиціям. Українці зосереджуються на знищенні нападників на відстані приблизно 10 км перед своїми позиціями, щоб мінімізувати розмір російських підрозділів, з якими їм доводиться боротися безпосередньо. Росіянам важко захоплювати територію, значною мірою через постійне зниження якості їхньої піхоти, спричинене високим рівнем втрат протягом 2024 року. Але ця тактика ставить українські війська під удар інших російських можливостей.
"Найсмертоноснішим інструментом у російському арсеналі сьогодні є планеруюча бомба. Росіяни використовують високоточні планеруючі бомби, запущені з російських літаків на відстані 40-70 км від лінії фронту, з достатньою вибуховою силою, щоб обвалити траншеї або зрівняти будівлі з землею. Щоб уникнути загибелі в траншеях, українці мають розосередитися так, щоб відділення з восьми солдатів відповідало за оборону ділянки 70-200 м. З такою малою кількістю захисників у будь-якій точці фронту солдатам на позиціях важко відпочивати, і їх потрібно постачати", - пише автор.
Він зазначив, що постачанню загрожують російські дрони та артилерія. Росія наздогнала Україну у використанні FPV-дронів і впровадила інновації у використанні FPV з оптоволоконним дротовим наведенням, які несприйнятливі до радіоелектронної боротьби, для полювання на українські війська та техніку за лінією фронту, де Україна зараз зазнає близько 50% своїх втрат. У поєднанні з російською артилерією це робить надзвичайно небезпечним постачання бойових позицій або евакуацію поранених. Українським медикам доводиться проводити процедури по радіо, оскільки надто небезпечно намагатися дістатися до траншей. Ця комбінація систем повільно змушує Україну відступати.
"Хоча Росія зазнає більших втрат, вона має достатньо ресурсів, щоб продовжувати цей виснажливий обмін ще рік. Російські сили, що атакують Україну, зараз налічують 580 000 військових. Росіяни законтрактували 400 000 солдатів у 2024 році, тоді як Збройні Сили України утримують 1200 км фронту з менш ніж 200 000 військових. На цій підставі Путін вважає, що може просто воювати довше, ніж Україна зможе підтримувати зусилля", - пише Уотлінг.
Автор зазначив, що замість того, щоб сповільнювати переговори, щоб виграти час для розгрому української армії, росіяни могли б наполягати на припиненні вогню.
"Але тоді Україна опинилася б у величезній небезпеці. Їй потрібно було б провести вибори – які будуть суперечливими. Війська захочуть демобілізуватися і побачити свої сім'ї. Але Росія не демобілізується, і коли вона припинить зазнавати важких втрат, її промисловість переозброїть її сили. Тоді виникає ризик, що Москва дестабілізує Україну зсередини, підірве її економіку, погрожуючи відновити бойові дії, а потім атакує, коли Україна буде набагато слабшою", - вважає аналітик.
За оцінками експерта, саме через цю постійну загрозу, навіть у випадку припинення вогню, президент Зеленський наголосив, що гарантії безпеки є необхідними для тривалого миру.
"Сполучені Штати тепер чітко заявили, що не будуть гарантом. Тому європейські політики зараз стоять перед чітким вибором. Якщо вони хочуть миру, вони повинні інвестувати у свої збройні сили, щоб мати можливість його зберегти. Якщо Україна зазнає поразки, загроза для Європи буде гострою. Забезпечення перемоги України так само вимагає інвестицій у промисловий потенціал для її підтримки. Європа має гроші. Поки що неясно, чи мають Британія та інші європейські партнери України волю їх витратити". - зазначив Уотлінг.